Количество
|
Стоимость
|
||
|
Технологічний процес вирощування кукурудзи
Попередники для кукурудзи
Кукурудза не належить до культур, дуже вимогливих до попередників:
- у Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряка, гречки, картоплі.
- в зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі.
- в Степу її рекомендовано сіяти після озимої пшениці, яка вирощувалась по пару або багаторічних травах.
Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру на чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на менш родючих грунтах -3-5 років.
У районах достатнього зволоження лісостепової та поліської зон кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попередники.
У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.
Обробіток ґрунту при посівах кукурудзи
1) При безгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток ґрунту. Його проводять з урахуванням попередника, типу ґрунту, рельєфу, ступеня і особливості забур'янення поля.
2) У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) грунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні і органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи.
Краще орати оборотними плугами. Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів. Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см.
За умов достатнього зволоження у другій половині літа зяблевий, зокрема напівпаровий, обробіток ґрунту можна замінити сівбою післяжнивних сидеральних культур - гірчиці білої, редьки олійної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см.
Після пізніх попередників, як сидеральну культуру можна висівати озиму суріпицю і приорювати її зелену масу навесні. Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів.
Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, Л К-4.
Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою повинен бути мінімальним - не більше півгодини.
Рекомендації удобрення посівів кукурудзи
Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури.
З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості грунту.
У західному Лісостепу вона становить 30-40 т/га,
на Поліссі -40-60 т/га.
Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в грунт.У світовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнахЗахідної Європи, використовується зелене добриво.
Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін.
Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.
На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію.
При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Азот засвоюється впродовж всієї вегетації. Критичний період засвоєння азоту в період цвітіння – формування зерна.
Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту не можливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.
Якщо в ґрунті невистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів. Він потрібний кукурудзі у великій кількості від фази 5–6 листків до цвітіння.
Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив:
для Лісостепу вона становить - N90; Р80-90; К70-90,
для Полісся - N40; Р100; К120 ,
а для Степу - N60; Р60; К30-60.
Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку,
азотні вносять під весняну культивацію (80-90%),
решту використовують для підживлення під час вегетаціїу фазу 5-6 листків.
Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють.
Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію.
Складні добрива (нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70г/габору, 50-60 г/га міді.
Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння.
Застосування регуляторів росту
Значним резервом підвищення урожайності та поліпшення якості зерна є регулятори росту рослин, які підвищують урожай зерна та зеленої маси на 10-20%, або на 5-9 ц/га зерна і 30-90 ц/га зеленої маси. Ними обробляють насіння перед сівбою, або обприскують посіви під час вегетації рослин у фазі 8-10 листків.
Обробку насіння регуляторами росту поєднують з протруєнням, обробкою мікроелементами. Посіви обприскують з витратою робочого розчину 250-300 л/га.
При розміщенні кукурудзи на бідніших грунтах та на нижчих фонах мінерального живлення оптимальна доза внесення Емістиму С та Зеастимуліну становить 10 мл/га, а на полях з високими агрофонами її збільшують до 15 мл/га.
Ефективність регуляторів росту при допосівній обробці насіння і обприскуванні посівів майже однакова. Встановлено, що регулятори росту прискорюють ріст і розвиток рослин, зростає їх стійкість до високих температур та посушливої погоди.
Підготовка насіння
Насіння гібридів кукурудзи інкрустоване (флудиоксоніл та металаксил – М) та упаковане в паперові 3-х шарові мішки по 1 п.о.
1 п.о. насіння гібридів кукурудзи – 80 000 насінин
Насіння кукурудзи до сівби найбільш якісно готують на насіннєвих заводах. Воно має високу схожість не менше 95%, і енергію проростання 97%, що особливо важливо для одержання дружних сходів, формування вирівняних посівів.
Його висушують до вологості 13-14%, калібрують,обробляють мікроелементамита регуляторами росту, протруюють препаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.
Технологічний процес вирощування кукурудзи
Попередники для кукурудзи
Кукурудза не належить до культур, дуже вимогливих до попередників:
- у Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряка, гречки, картоплі.
- в зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі.
- в Степу її рекомендовано сіяти після озимої пшениці, яка вирощувалась по пару або багаторічних травах.
Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру на чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на менш родючих грунтах -3-5 років.
У районах достатнього зволоження лісостепової та поліської зон кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попередники.
У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.
Обробіток ґрунту при посівах кукурудзи
1) При безгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток ґрунту. Його проводять з урахуванням попередника, типу ґрунту, рельєфу, ступеня і особливості забур'янення поля.
2) У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) грунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні і органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи.
Краще орати оборотними плугами. Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів. Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см.
За умов достатнього зволоження у другій половині літа зяблевий, зокрема напівпаровий, обробіток ґрунту можна замінити сівбою післяжнивних сидеральних культур - гірчиці білої, редьки олійної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см.
Після пізніх попередників, як сидеральну культуру можна висівати озиму суріпицю і приорювати її зелену масу навесні. Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів.
Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, Л К-4.
Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою повинен бути мінімальним - не більше півгодини.
Рекомендації удобрення посівів кукурудзи
Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури.
З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості грунту.
У західному Лісостепу вона становить 30-40 т/га,
на Поліссі -40-60 т/га.
Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в грунт.У світовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнахЗахідної Європи, використовується зелене добриво.
Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін.
Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.
На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію.
При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Азот засвоюється впродовж всієї вегетації. Критичний період засвоєння азоту в період цвітіння – формування зерна.
Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту не можливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.
Якщо в ґрунті невистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів. Він потрібний кукурудзі у великій кількості від фази 5–6 листків до цвітіння.
Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив:
для Лісостепу вона становить - N90; Р80-90; К70-90,
для Полісся - N40; Р100; К120 ,
а для Степу - N60; Р60; К30-60.
Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку,
азотні вносять під весняну культивацію (80-90%),
решту використовують для підживлення під час вегетаціїу фазу 5-6 листків.
Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють.
Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію.
Складні добрива (нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70г/габору, 50-60 г/га міді.
Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння.
Застосування регуляторів росту
Значним резервом підвищення урожайності та поліпшення якості зерна є регулятори росту рослин, які підвищують урожай зерна та зеленої маси на 10-20%, або на 5-9 ц/га зерна і 30-90 ц/га зеленої маси. Ними обробляють насіння перед сівбою, або обприскують посіви під час вегетації рослин у фазі 8-10 листків.
Обробку насіння регуляторами росту поєднують з протруєнням, обробкою мікроелементами. Посіви обприскують з витратою робочого розчину 250-300 л/га.
При розміщенні кукурудзи на бідніших грунтах та на нижчих фонах мінерального живлення оптимальна доза внесення Емістиму С та Зеастимуліну становить 10 мл/га, а на полях з високими агрофонами її збільшують до 15 мл/га.
Ефективність регуляторів росту при допосівній обробці насіння і обприскуванні посівів майже однакова. Встановлено, що регулятори росту прискорюють ріст і розвиток рослин, зростає їх стійкість до високих температур та посушливої погоди.
Підготовка насіння
Насіння гібридів кукурудзи інкрустоване (флудиоксоніл та металаксил – М) та упаковане в паперові 3-х шарові мішки по 1 п.о.
1 п.о. насіння гібридів кукурудзи – 80 000 насінин
Насіння кукурудзи до сівби найбільш якісно готують на насіннєвих заводах. Воно має високу схожість не менше 95%, і енергію проростання 97%, що особливо важливо для одержання дружних сходів, формування вирівняних посівів.
Його висушують до вологості 13-14%, калібрують,обробляють мікроелементамита регуляторами росту, протруюють препаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.
Способи сівби кукурудзи
Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 70 см з допомогою сівалок СУПН-8, СПЧ-6М. При збільшенні норми висіву в умовах достатнього зволоження при вирощуванні кукурудзи на силос ширину міжрядь можна зменшити до 50 чи 45 см, що забезпечує більш рівномірне розміщення рослин на площі. У надмірно загущених посівах пригнічується ріст і розвиток качанів.
Норма висіву гібридів кукурудзи
Рекомендована густота посіву для умов України коливається в значних межах 25-80 тис. рослин на 1 га перед збиранням.
Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис/га і більше.
Щоб забезпечити передзбиральну густоту рослин, встановлюють страхові надбавки насіння.
У Лісостепу і Поліссі вона може становити 30-40%. Маса 1000 насінин зубоподібних гібридів кукурудзи становить 280-300 г.
Вагова норма висіву насіння на суходолі у межах15-20 кг/га. При вирощуванні кукурудзи на силос і зменшенні ширини міжрядь вона може зрости до 30-40 кг/га. Густоту посівів кукурудзи зменшують із північного заходу на південний схід залежно від вологозабезпеченості рослин.
Рекомендована Мін.агрополітики України густота посіву кукурудзи середньостиглих гібридів (тис. на 1 га):
- полісся і західний Лісостеп –55-60,
- центральний Лісостеп 45-55,
- північний та центральний Степ 30-35,
- південний посушливий Степ –25-30.
- при зрошенні 70-75 тис./га.
Густоту скоростиглих гібридів збільшують на 20-25%,
високорослих пізньостиглих –зменшують на 15-20% порівняно із середньостиглими.
При вирощуванні культури на силос густоту збільшують на 15-20%. Кращий спосіб сівби – пунктирний 70х70 см.
Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі.
Зменшення ширини міжрядь понад 70 см при вирощуванні кукурудзи на зерно приводить до рівномірного стояння рослин, але негативно впливає на ріст качанів і особливо на формування зерна в них після цвітіння.
Тому необхідно рівномірно, на однаковій відстані розміщувати насіння (рослини) в рядку.
Для забезпечення рівномірного розміщення насіння в рядку потрібно сіяти зі швидкістю 4-6 км/год.
Швидкість руху при сівбі можна легко встановити. Для цього відміряють 50 м і фіксують час, необхідних посівному агрегату для проходу цієї відстані. Якщо витрачено 45 секунд -швидкість руху становить 4,5 км/год,
30секунд -швидкість становить 6,0 км/год.
Тому тривалість проходу посівним агрегатом 50м повинна бути не менше півхвилини.
На 1 м довжини рядка при ширині міжрядь 70 см повинно висіватись орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить густоту 80 тис/га, 6,3 насінин (90тис/га), 7 насінин (100 тис/га).
Для висіву 80 тис насінин/га відстань між насінинами повинна становити 17,9 см. Знаючи оптимальну густоту стояння рослин для гібриду, лабораторну і польову схожість, встановлюють також необхідну кількість насінин на 1 м рядка.
Посівна одиниця кукурудзи –80 тис. насінин.
Глибина сівби
У Лісостепу і на Поліссі насіння кукурудзи загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару - на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см.
Максимальна господарська глибина загортання насіння на легких ґрунтах – до 15 см.
При сівбі ранньостиглих холодостійких гібридів у пізніші строки рекомендується сіяти на глибину 2-3 см.
У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-10 см. Важливе значення для одержання дружних, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину.
Строки сівби
При оптимальних умовах сходи з'являються за 7-8 днів. За холодної погоди кукурудза може зійти через 3 тижні. Інкрустоване насіння може знаходитись у ґрунті один місяць і після цього дати сходи. Кукурудзу на зерно і силос сіють, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, при температурі ґрунту 8-10°С впродовж трьох днів. У недостатньо прогрітий грунт сіяти ризиковано.
В умовах Західного Лісостепу і Полісся календарні строки сівби кукурудзи припадають на період з 1 по 15 травня, у тепліших регіонах України –з 20 по 30 квітня.
Швидше на 6-10 днів можна висівати інкрустоване насіння.
За даними фірми ранньостиглі гібриди характеризуються високою холодостійкістю. У роки з ранньою весною їх можна сіяти 10-20 квітня, а в умовах пізньої весни -з 20-25 квітня.
Догляд за посівами
Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння з ґрунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне проростання насіння бур'янів.
Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі "білої ниточки". Боронують впоперек рядків легкими (ЗБП-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1).
При проведенні 2-3 досходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів.
Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи.
Швидкість руху агрегату 3,5-4,5 км/год.
Інтенсивне боронування (3-4 рази) на чистих мало забур'янених полях дає змогу обійтись без внесення гербіцидів.
Бур'яни знищують також міжрядними обробітками з допомогою культиваторів КРН-4,2; КРН-5,6.
Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви і стрілчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'янів у рядках.
При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год, інакше не буде присипання бур'янів у рядках ґрунтом.
Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. При необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см.
Кукурудза закладає врожай до 6-го листка тому до цього часу необхідно захищати рослину від бур’янів. Після цієї фази можна лише «мстити» бур’янам, але надбавки врожаю не буде.
На сильно забур’янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур'янів, застосовують гербіциди.
Гербіциди суцільної дії (Тотал, Гефест, Спінер, Раундап,Геліос) можна використовувати для обприскування вегетуючих бур'янів восени після збирання попередника. Можна вносити їх весною по вегетуючих бур'янах за 2 тижні до сівби кукурудзи.
До обприскування виключити всі механічні обробки, крім ранньовесняного закриття вологи.
Норма внесення - 3-6 л/га.
Гербіциди грунтової дії вносять перед сівбою і до появи сходів.
До "Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні" занесені наступні перпарати: аценіт, гвардіан, гезагард, дуал, ерадикан, мерлін, прімекстра, стомп, трофі, фронтьєр, харнес.
Ефективні на кукурудзі післясходові гербіциди: базис, базагран, бромотрил, дезормон, діален, крос, ладдок, лонтрел, лонтрім, хармоні,
Можливі хвороби кукурудзи
Порівняно з іншими культурами, кукурудза уражається хворобами значно менше.
Проте вони кукурудзи можуть завдати значної шкоди посівам.
Кукурудза може пошкоджуватись такими хворобами:
- хвороби проростків і сходів,
- кореневі і стеблові гнилі,
- нігроспороз,
- гельмінтоспоріоз листя,
- основна хвороба - пухирчаста сажка, летюча сажка, вірусні хвороби.
Захист від більшості хвороб здійснюється за допомогою агрозаходів -чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання.
Хімічні препарати застосовуються під час протруєння насіння одночасно з мікроелементами і плівкоутворюючими речовинами.
Шкідники на посівах кукурудзи
Кукурудза може уражатися багатьма шкідниками, що призводить до значного зменшення врожайності.
Основні з них наступні:
- кукурудзяний стебловий метелик,
- дротяники (ковалики),
- чорниші,
- західний кукурудзяний жук,
- шведська муха.
Для знищення шкідників (дротяники, кукурудзяний метелик, шведська муха, озима совка) на кукурудзі дозволено застосовувати децис, децис форте, карате, дімілін, шерпа і штефесін.
Збирання врожаю кукурудзи
Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40%
зерно збиральними комбайнами "Херсонець" та ін.
До цієї фази нагромадження асимілянтів закінчується, про що свідчить чорний прошарок («чорна точка») між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. Вона з’являється через 55–60 днів після появи стовпчиків з приймочками на качані.
Якщо вологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з пристосуваннями. Качани з вологістю зерна, меншою за 28%, добре зберігаються в сапетках, на горищах, і за 6-8 тижнів їх вологість може знизитись до 20%. Качани з вологим зерном необхідно підсушити.
Проте, для зниження вологості з 35%до 14%на кожну тону зерна витрачають близько 30-50 кг рідкого палива. Тому в практиці широко використовується приготування корнажу, що являє собою високопоживну консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24-35%) або подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35-40%). Це цінний корм для відгодівлі свиней.
Листостеблову масу зернової кукурудзи силосують разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у співвідношенні 2:1.Для стабільного виробництва зерна слід усю силосну кукурудзу (2млн.га) вирощувати за зерновою технологією. У світі немає посівів кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться лише за характером використання врожаїв
Найпопулярніші Гібриди кукурудзи
- Середньоранні (ФАО 240-270)Вакула, Яніс
- Середньостиглий (ФАО 280-370)Дельта, Шенк
Гібриди кукурудзи української селекції, зернового та силосного напрямів використання.
Характеризуються швидкою вологовіддачею після настання фізіологічної стиглості, стабільністю за різних умов вирощування. стійкі до вилягання та посухи, толерантні до пухирчастої сажки та кореневих гнилей.
Насіння гібридів кукурудзи інкрустоване (флудиоксоніл та металаксил-М) та упаковане в паперові 3-х шарові мішки по 1 п.о. (80 000 насінин)
Доставка новою поштою за наш рахунок!!!