ЯК ЕФЕКТИВНО БОРОТИСЯ ЗІ СКЛЕРОТИНІОЗОМ?

Склеротиніоз – критик технологій вирощування сільськогосподарських культур 

Україна – це аграрна держава з передовими технологіями у системах вирощування сільськогосподарських культур. Ще 20 років тому ми із захватом знайомились з технологічними рішеннями передових країн світу. Посівні комплекси, які вносять декілька видів добрив та висівають насіння на бажану глибину, культивують, вирівнюють та ущільнюють ґрунт за один прохід – і це з автопілотуванням трактора по даних із супутників. Сьогодні це звичайні будні українського агронома з ще більшими можливостями, такими як: контроль полів (фотосинтезуючої активності посівів) через супутники, застосування агрономічних дронів як для обстежень, так і для внесення засобів захисту рослин. Чого тільки вартий вибір засобів захисту, мінеральних добрив, насіння сортів та гібридів, зареєстрованих та дозволених до використання в Україні.

Еволюція технологій в сільському господарстві проходить неймовірно швидкими темпами,  і кожного року виникають все нові екологічні та економічно обґрунтовані рішення у системах вирощування культур.  Здавалося б, для агронома побудувати систему захисту будь-якої культури – досить безпроблемно, але економіка має значний вплив на побудову сівозмін в господарствах, і як правило нехтують фундаментальними принципами сівозміни. Вирощування сої та кукурудзи декілька років поспіль на одних полях, сівозміна ріпак-пшениця-ріпак, соняшник-кукурудза-соняшник призводять до деградації ґрунтів, накопичення  шкідників та патогенних мікроорганізмів. І сьогодні ми уже маємо проблему із Західним кукурудзяним жуком на посівах кукурудзи, де при сильному перевищенні ЕПШ втрати врожаю можуть сягати до 60%.

Серед хвороб, при таких сівозмінах небезпечним ворогом є склеротиніоз, який не пробачає помилок агронома. Адже при дотриманні сівозміни, правильному використанні фунгіцидів, щоб не спровокувати резистентності, таких проблем виникати не повинно. Падіння урожайності більше 30% та його якісних показників у господарствах ставить гостро питання пошуку вирішення проблеми із склеротиніозом. То чому ж склеротиніоз такий небезпечний? Існують хвороби сільськогосподарських культур, які проявляються у вигляді плямистостей на вегетативній масі, що лише пригнічує розвиток та погіршує фотосинтезуючу активність рослин. Проте існують і хвороби, які здатні знищити рослину господаря. Склеротиніоз відноситься саме до таких патогенів, які неймовірно сильно пригнічують розвиток рослин, що в подальшому може призвести до їх загибелі.  Найбільшої шкоди завдає саме на основних бюджетоформуючих культурах в господарствах, а саме на соняшнику, сої та ріпаку. На соняшнику хвороба проявляється у трьох формах, залежно від потрапляння інфекції.

Коренева (прикоренева)	Стеблова	Кошикова

За кореневої (прикореневої) форми інфікується коренева система, корені стають м’якими та мокрими, у вологому ґрунті вони покриваються білим повстяним нальотом, транспортна система знищується, рослина гине.

Стеблова форма спостерігається як на сходах, так і на дорослих рослинах. На молодих рослинах сім’ядолі, листки і стебла біля прикореневої частини буріють, загнивають і покриваються білим нальотом. Верхня частина стебла поникає, листки в’януть і рослина гине. На більш дорослих рослинах з’являються буро-коричневі плями, тканина у місцях ураження руйнується, провідні пучки оголюються, серцевина стебла всихає та у порожнині утворюються численні склероції. Стебла в місцях ураження надламуються, засихають і відмирають.

Кошикова форма проявляється, починаючи з фази цвітіння і до кінця дозрівання. Симптоми інфекції проявляються у вигляді мокрої гниючої плями бурого кольору на тильній стороні кошика. Пляма охоплює більшу частину кошика і поширюється по стеблу вниз. В результаті кошики частково або повністю згнивають. Пошкоджена тканина мокне і легко піддається продавлюванню. Ураження переходить на лицьову сторону кошика і утворює на ній білий повстяний наліт, що пронизує насіння. Міцелій руйнує зародок. Часто між насінням і в насінні утворюються чорні склероції. Кошик разом із інфекцією висипається на ґрунт.

Висипання кошика ураженого склеротиніозом на ґрунт

Соя – одна із культур, площі посівів якої кожного року збільшуються. Так, за прогнозами на 2024 рік збільшення площ сягне на 15-20%. Посів сої як монокультури впродовж декількох років – поширена практика в господарствах, що в свою чергу створює ідеальні умови для накопичення інфекції склеротиніозу в ґрунті.

Склеротиніоз сої	Проростання склероцій (на поверхні ґрунту) та утворення апотецій

Хворі рослини виглядають зів’ялими і мають сірувато-зелене листя, яке згодом набуває забарвлення від коричневого до червоно-коричневого. Стебла також мають сірувато-білі плями, що покриваються білим пухнастим міцелієм в умовах високої вологості. На пізніших стадіях склероції можуть спостерігатися в середині, або зовні стебел та стручків сої. Якщо насіння було інфіковане на ранніх стадіях розвитку, воно може повністю замінюватись склероціями патогена.

Ріпак. За останні 10 років вирощування ріпаку в Україні стало історією успіху, який забезпечується завдяки технологічному прогресу в українському землеробстві. З площами посівів близько 1 млн га Україна займає третє місце в Європі по вирощуванні ріпаку після Німеччини та Франції. Близько 90% вирощеного ріпаку експортується в Європу для переробки його на біопаливо.

Система захисту ріпаку в Україні вважається найскладнішою, в порівнянні з іншими культурами, у зв’язку з фізіологічними особливостями розвитку ріпаку, великою кількістю шкідників та хвороб, які завдають значних втрат та недобору врожаю. Негативний вплив склеротиніозу на формування врожаю ріпаку ми спостерігаємо практично на усіх посівах. Симптоми хвороби зазвичай проявляються тільки після цвітіння ріпаку. На головному стеблі та бічних гілках, при пізньому зараженні у верхній частині ріпаку майже завжди спостерігається знебарвлення стебла. Пагони і стручки вище місця ураження стають жовтими, не дозрівають та завчасно відмирають. Уражені коричневі рослини зазвичай виділяються серед ще зелених, але уже нахилених рослин. Склероції утворюються із міцелію всередині стебла впродовж 7-8 діб після інфікування здорової тканини, а при вологих умовах також і на поверхні тканин. Уражені стручки стають блідо-жовтими та засихають.

Стебла та стручки вище зони ураження хворобою висвітлюються та стають біло-сірими, дозрівають та завчасно відмирають

Щоб правильно побудувати технологію захисту сільськогосподарських культур від склеротиніозу необхідно знати біологічний цикл розвитку патогена. Збудник склеротиніозу інфікує рослину, де з міцелію через 8 діб всередині рослини утворюються склероції розміром від 3 до 5 мм, а при підвищеній вологості склероції утворюються і на поверхні рослини. При обмолоті склероції разом із пожнивними решками заробляються в ґрунт. Гриб в стані спокою (склероція) може зберігатися в ґрунті до 7-10 років та зберігати патогенність. Умовою для проростання склероцій є постійна вологість поверхневого шару ґрунту впродовж 10-14 діб. Для подальшого розвитку необхідна температура  ґрунту 7-11  ⁰С. Прорости і утворити плодове тіло можуть тільки склероції, які знаходяться у верхньому шарі ґрунту, на 0-5 см від поверхні.  Вони випускають тонкі стебла, їх зонтикоподібні верхівки піднімаються над ґрунтом. Плодові тіла отримали назву апотеції, вони мають жовто-помаранчеве, коричневе забарвлення та розміром 6-15 мм в діаметрі. За сприятливих умов процес від проростання склероцій до появи апотецій триває в полі 3-4 місяці. В апотеціях містяться сумчасті спори (аскоспори). Для утворення спор важливішими є вологість ґрунту та повітря, ніж температура. Із зонтичних апотецій розлітаються аскоспори та розносяться вітром. При потраплянні на листки та стебла вони проростають та інфікують рослини. Для проростання спор необхідна вільна волога, або волога від рослини впродовж 16-24 годин та оптимальна температура 15-20  ⁰С. Якщо аскоспори при недостатній вологості попадають на рослину-господаря, час їх життєздатності зберігається впродовж 17 годин.

Цикл розвитку збудника склеротиніозу (Sclerotinia sclerotiorum)

Другий шлях інфікування проходить із міцелію пророслих склероцій у верхньому шарі ґрунту. В такому випадку коренева система та вегетативна маса прикореневої зони інфікуються склеротиніозом. Висока температура навесні сприяє проростанню склероцій, таким чином уже в травні утворюються апотеції. Якщо ґрунт сухий, апотеції не утворюються.  У випадку засухи апотеції зморщуються та припиняють спороношення. При зволоженні апотеції знову набухають та відновлюють спороношення. Умовою для сильного інфікування посівів є добре прогрітий ґрунт в березні та квітні, невелика кількість опадів в кінці травня та наявність на поверхні ґрунту 3 або більше апотецій на 1 м2. На інфікованих рослинах не утворюються спори які розповсюджують інфекцію. Під час вегетації збудник передається тільки контактним способом, при цьому в посівах виникають вогнища інфікованих рослин.

Склеротиніоз має широкий спектр рослин-господарів із більш ніж 360 видів дводольних рослин. Серед сільськогосподарських культур це хрестоцвіті, бобові, пасльонові, зонтичні та інші.

Заходи захисту посівів соняшнику, сої та ріпаку від склеротиніозу. Дієві заходи захисту можуть бути тільки комплексними. Багатопільна сівозміна, запобігання перезволоження полів, ретельна ґрунтообробка з перевертанням скиби на глибину більше 15 см та знищення бур’янів (рослин-господарів збудника склеротиніозу) мають значний вплив на прояв склеротиніозу в якості профілактичних заходів. Для посівів необхідно використовувати сорти та гібриди з підвищеною стійкістю до склеротиніозу.

Використання ціанаміду кальцію залежно від умов зимівлі з кінця лютого до початку березня дає можливість зменшити інфікування через зниження проростання склероцій.

Для отримання вирівняних і дружніх сходів з оптимальною густотою та добре розвинутою і захищеною кореневою системою рекомендовано використовувати біофунгіцид БАКТОЛАЙВ СІД в нормі 0,1-0,2 кг/т насіння, до складу якого входять бактерії Bacillus subtilis та гриби роду Trichoderma.

Штами Bacillus subtilis проявляють різнобічну дію на збудників хвороб: виробляють антибіотики, є антагоністами по відношенню до фітопатогенів, в тому числі до склеротиніозу. Крім того, в більшості випадків вони проявляють стимулюючий ефект щодо імунітету культур.

Гриб Trichoderma пригнічує розвиток фітопатогенів конкуренцією за субстрат, а також виділенням біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток багатьох видів збудників захворювань і гальмують їх репродуктивну здатність.

За рахунок високої біологічної активності гриб Trichoderma швидко освоює субстрат, активно бере участь в розкладанні органічних сполук, процесах амоніфікації та нітрифікації, посилення мобілізації фосфору і калію, збагачуючи ґрунт рухливими формами поживних речовин.

Колонізація корисними мікроорганізмами кореневої системи рослин сприяє збільшенню врожайності культур. Після обробки насіння препаратом БАКТОЛАЙВ СІД, інтродуковані конідії колонізують поверхню коріння, збільшуючи їх поглинальну поверхню і створюючи біологічний бар’єр від склеротиніозу. БАКТОЛАЙВ СІД являється ідеальним партнером в комплексі із синтетичним протруйником СТИРАКС (карбоксин, 170 г/л, тирам, 170 г/л) в нормі 2,5 л/т насіння. Препарати рекомендовано змішувати в одній баковій суміші для спрощення процесу протруєння насіння.

Фунгіцидного захисту, який мав би 100% ефективність проти склеротиніозу – немає.

Причиною цьому є фізіологічні особливості біологічного циклу розвитку збудника хвороби та неймовірну його патогенність.

Для цілеспрямованої боротьби зі склеротиніозом проявляють ефективність фунгіциди:

БРЕДЛІ (боскалід, 500 г/л) в нормі 1,0-1,2 л/га, 

ДОКТОР КРОП (карбендазим, 500 г/л) в нормі 1,5 л/га та їх компонування в одній баковій суміші.

Внесення фунгіцидів рекомендовано на початковому етапі розвитку культури та в період бутонізації-початку цвітіння.

При наявності інфекції на вегетативній масі в кінці періоду дозрівання рекомендовано використовувати десиканти ДИКВАТ (дикват дибромід, 150 г/л) в нормі 3 л/га та МЕГА ДИКВАТ (диквад дибромід, 374 г/л) в нормі 1,5 л/га. Для підсилення дії засобів захисту рекомендовано вносити в бакових сумішах із ад’ювантом БОНА СУПЕРВЕТ в нормі 0,1-0,2 л/га.

Склеротиніоз – епіфітотія як наслідок порушення основних фундаментальних принципів вирощування сільськогосподарських культур!